5 найсвіжіших книжок українського видавництва, які допоможуть краще зрозуміти тих, кого ми навчаємо
16.04.2021
З оновленням педагогічних методик має оновлюватися й наша педагогічна література. Тому Prosteer обрав для вас 5 книжок українського видавництва про викладання та відносини з людьми. Усі з них містять ефективні методики, які підходять для використання в ХХІ столітті, і які допоможуть вам краще зрозуміти тих, кого ми навчаємо.
Спеціально для наших читачів у Книгарні Є зараз діє промокод "Простір" на знижку 30% майже на весь асортимент. Встигніть використати!
Пітер Браун, Генрі Редіґер, Марк Макденіел
Яка мета книжки?

Автори спростовують міф про те, що ефективне навчання — це рутинне заучування матеріалу. Водночас вони пропонують їм на заміну сучасні стратегії, що допомагають глибшому засвоєнню матеріалу.
Подані поради базуються на останніх дослідженнях у сфері науки навчання.

Які саме міфи спростовують в книжці?

• Багаторазове повторення інформації, легкі вправи та швидкі практики сприяють навчанню.
• Навчання ефективніше тоді, коли ми фокусуємося лише на одній темі.
• Навчання має бути легким, а помилки заважають навчатися.
• Переглядання матеріалу, створення поміток та перечитування — ефективні стратегії.
• Наша оцінка свого рівня знань завжди об'єктивна.
• У різних людей різні стилі навчання. Вони засвоюють інформацію краще, якщо навчання підлаштоване під цей стиль.
• Між тими, хто навчається, немає жодних когнітивних відмінностей.
• Відмінники та "розумні" люди вчать більше, краще та ефективніше за інших.
• Спростування 4 міфів про педагогічний дизайн.

Які відгуки про книжку?

«Дуже переконлива й читабельна книжка про те, як краще вчитися і, як продовження, краще навчати. Два психологи та (на щастя) один письменник представляють останні дослідження про навчання та спростовують деякі з наших найпоширеніших технік (наприклад, "практика, практика, практика" та, мій улюблений, "читати й перечитувати"). Наприкінці книжки пропонують такі вісім методик:

1. Retrieving — потренуйтеся в отриманні нового (і старого) навчання (самоперевірка).
2. Spacing — між повторенням матеріалу дайте йому час добре забутися.
3. Interleaving — почергова робота над проблемами різної складності сприяє забуванню (ускладнення навчання з кожним кроком = покращення навчання).
4. Elaboration — спробуйте знайти додаткові важливі сфери в новому матеріалі.
5. Generation — спробуйте відповісти на питання або розв'язати проблему перед тим, як шукати відповідь у літературі (експериментальне навчання).
6. Reflection — поєднання практики пошуку та розробки. Поставте собі запитання.
7. Calibration — для уникнення різних когнітивних ілюзій, використовуйте об'єктивний інструмент, щоб налаштувати відчуття того, що ви знаєте й не знаєте.
8. Mnemonic devices — будуйте палаци пам'яті, щоб допомогти собі отримати вивчене.

Я прагнутиму внести кілька з цих ідей у свої курси насамперед за допомогою (1) генерації, (2) розробки та (3) практики пошуку через часті, передбачувані "низькі ставки" тестування (включно з чергуванням). Я не буду рекламувати мнемонічні пристрої…».


«…Однією з моїх найбільших перешкод для навчання було безглузде бажання того, щоб навчання могло бути простим. Я хотів мати можливість бути пасивним одержувачем, просто читаючи або слухаючи не докладаючи зусиль. Але справді, як зазначають автори, прослуховування або читання й перечитування матеріалу хоч і дає відчуття знайомства з ним, лише призведе до ілюзії знань. Ми відчуватимемо, що щось знаємо, але неможливо дізнатись, чого ми насправді не знаємо, якщо нас не опитують. Автори чітко дають зрозуміти, що повторне читання й прослуховування лекції та перегляд наших записів можуть допомогти скласти тест на наступний день, але не призведуть до довгострокових знань чи майстерності.

Тож так, як я вже згадував, якщо хочемо, щоб знання затримались, ми маємо згадувати, згадувати, згадувати. Коли нам це важко, ми маємо протистояти спокусі повернутися й ще раз поглянути на раніше прочитане. Спочатку нам треба постаратися згадати, і тільки після цього повернутися до книжки / відповідей / приміток, заповнити порожні місця та переконатися, що ми згадали правильно».

Алан МакЛі
Яка мета книжки?

Автор пояснює, що мотивація — це клей, який тримає всю школу разом. На прикладі моделі мотиваційної школи, Алан МакЛін показує, як враховувати фактор мотивації вчителів та учнів.
Модель мотиваційної школи перегукується з іншими моделями, охоплює та об'єднує увагу шкіл і влади.

Що книжка пропонує для розширення знань з мотивації тих, хто навчається?

• Надання викладачам можливості для саморефлексії.
• Аналіз типів навчальних середовищ у класі.
• Покращення нашого розуміння теорії та практики мотивації.
• Оснащення нас інструментами та навичками для створення мотиваційного клімату.
• Дозвіл на обмін думками та оцінку сучасних підходів до викладання.
• Асиміляція цих ідей у ширший контекст поточних навчальних ініціатив, орієнтованих на дитину.

Як книжка допоможе вчителям?

• Зрозуміти себе та тих, хто навчається, краще.
• Проаналізувати методики навчання, які використовують вчителі.
• Підвищити рівень залученості в класі.
• Зробити роботу викладачів приємнішою.

Які відгуки про книжку?

«Як керівника відділу загальноосвітньої школи в зоні навчання, ця книга змусила мене задуматися не лише про те, як я маю ставитися до учнів, з якими працюю, а також про стосунки з викладачами в своєму відділі. Тому я щиро рекомендую вчителям, а особливо директорам та іншим керівникам на початковій та середній стадіях».

«Найкращі навчальні книжки часто оскаржують наші припущення. "Мотивуюча школа" Алана МакЛіна з точністю демонструє те, як ми надмірно підкреслюємо важливість самооцінки студентів. Ми не можемо зробити учнів мотивованими, ми можемо лише створити належні умови. У цій книжці є чим захоплюватися. Її не важко прочитати, а формат щедрий і доступний. Я припускаю, що всі керівники шкіл чомусь навчаться».

«"Мотивуюча школа" — важлива книжка. У ній розглядається низка ключових питань, які є головними в освітній політиці Шотландії, включно з поведінкою: краще навчання, інклюзія та підвищення досягнень. Це складна суперечлива книжка, в якій розглянуто питання самооцінки, винагороди та мотивації вчитися».

«Книжку приємно читати, а модель мотиваційної школи — це об'єктив, через який можна вивчити та зрозуміти, що відбувається в навчальній спільноті та як багато їй можна запропонувати».

«Ця книжка добре написана, демонструє прихильність і відданість автора психологічному добробуту та позитивному, ефективному навчальному середовищу».

«Ідеально підходить для тих, хто починає кар'єру як менеджер навчального закладу. Деякі основні та фундаментальні ідеї розроблені зрозумілим та інформативним способом».

№3 Ненасильницька комунікація
Маршалл Розенберг
Яка мета книжки?

Автор пояснює, як ненасильницька методика може сприяти кращим результатам комунікації. Він пояснює основні принципи, які роблять комунікацію ненасильницькою, та як застосовувати їх у реальному житті.
Маршалл Розенберг пропонує глибокі історії, анекдоти, практичні вправи та рольові ігри, які кардинально змінять на краще наш підхід до спілкування.

Книжка допоможе зрозуміти, чому:

• Нам треба вивчати принципи ненасильницької комунікації.
• Не можна засуджувати людей, їх дії, та як це перешкоджає комунікації.
• Ми маємо брати на себе відповідальність за свої вчинки й не винуватити інших.
• Ситуації треба спочатку детально дослідити, а потім оцінювати.
• Ми маємо висловлювати людям свої почуття, а не варіанти розв'язання проблеми.
• Треба оголошувати наші потреби, а не критицизм.
• Співрозмовнику треба пропонувати, а не диктувати накази.
• Треба починати комунікацію зі співчуття, а не з порад і заспокоєння.
• Нам треба навчитися рефлексувати зворотний зв'язок із надмірною емоцією.
• Важливо чути потреби інших людей під маскою критицизму.
• Ми маємо поставити людей на шлях правильних цінностей, а не карати їх.

Які відгуки про книжку?

«Генеральний директор Microsoft базує культуру компанії на ідеях, які він засвоїв завдяки своїй звичці до читання. "Я прочитав кілька сторінок тут і кілька сторінок там, — сказав Сатья Наделла Fast Company. — Є, звичайно, кілька книжок, які ви читаєте наскрізь, але без книг я не можу жити". За час Наделли на посаді генерального директора, в компанії було встановлено еру "ненасильницького спілкування" Маршалла Розенберга. Про цей метод Наделла попросив прочитати своїх топменеджерів. Це було першим індикатором для вищого керівництва, що Наделла не працюватиме так, як його попередники. Він рекомендував цей метод своїй керівній команді. Ненасильницьке спілкування об'єднує в собі якості співчуття та ефективного спілкування, щоб забезпечити краще лідерство. У звітах виявили, що в Microsoft раніше була важка культура конфлікту під Стівом Балмером – зараз там ненасильницька комунікація, яка стрімко зростає.

Розенберг пише книгу з позиції досвіду та досліджень. Він запустив мирні програми в місцях по всьому світу, які зазнали наслідків війни, включно з Руандою, Шрі-Ланкою, Сербією та Ірландією. У цій книжці описано принципи мирного вирішення конфліктів. Цікаво, що одна з концепцій передбачає поділ влади, а не використання її над іншими".


«…Наголос на важливості зміни способів нашого зв'язку мови та мислення, щоб відновити вплив над деякими людьми та громадами — це те, що насправді продало мені книжку, яку написав Розенберг (тобто ненасильницьке спілкування або коротше NVC). Мені здається, що цей аналіз є влучним, а також пропонує інструменти боротьби з величезним цинізмом, апатією та почуттям безсилля, які є сьогодні — особливо в тих людей, які діють та самі їх критикують! Я почала читати книжку з думкою, що вона переважно для покращення деяких особистих відносин і для організаційної роботи, але я вважаю, що потенціал NVC набагато більший».

№4 Клас без провини: інструменти для розв'язання конфліктів і сприяння розвитку міжособистісного інтелекту
Сура Гарт, Вікторія Кіндл Годсон
Яка мета книжки?

Авторки розповідають про способи вирішення конфліктів у межах класу за допомогою методики ненасильницького спілкування. Модель класу, орієнтованого на стосунки, сприяє зміцненню довіри, зменшенню конфліктів, покращенню співпраці та максимізації потенціалу кожного учня.

У книжці подано конкретні поради щодо викладання ненасильницьких навичок, а також пояснюється встановлення зв'язків між різними групами населення, виховання самосвідомості та нагородження рефлексивним мисленням.

На що в цій книжці звернено увагу?

• Створення середовища довіри та безпеки в нашому класі.
• Розгляд відносин у класі (вчитель із собою, вчитель-учень, учень-учень, учень-навчання).
• Які інструменти для побудови ідеального класу пропонує книжка?
• Дослідження нашої натури "давати та отримувати".
• Вивчення правильної мови "давання та отримування".
• Розвиток навичок через ігр та інших видів діяльності.
• Гід по плануванні оптимального заняття.

Які відгуки про книжку?

«Окрім вищезазначеного, методи міжособистісного спілкування між студентами та вчителями, студентами та студентами є добрими, турботливими та продуманими. Найдивовижніше в книжці те, що авторки додали багато коротких вправ, які допомагають студентам практикувати мовлення "жирафа", яке вимагає особистої відповідальності за почуття замість вини. Ці заходи, здається, добре підходять майже для кожної шкільної вікової групи, а також для вчителів під час організації навчального дня. Ця книжка може бути надзвичайно трансформаційною для викладачів, що застрягли в суперечках з учнями, для директорів, які хочуть добратися до питань поведінки дітей або для консультантів, які прагнуть допомогти дітям виявити складність своїх емоцій».


«Спочатку мій інтерес до "Клас без провини" був натхненний моїми дослідженнями з питань ненасильницької комунікації (NVC), яку розробив Маршалл Розенберг. Сура та Вікторія майстерно виконали роботу, запровадивши NVC у клас. Вони залишилися вірними принципам NVC, чітко їх пояснюючи та надаючи вчителям приклади та правила, яких треба дотримуватися. Цієї осені я буду застосовувати "Клас без провини" в одній зі своїх студентських груп.

Я просто не можу сказати достатньо про «Клас без провини». Мене збуджує надія, що ми можемо створити класи, де по-справжньому виховуватиметься пристрасть до навчання. Я прошу вас придбати цю книжку собі, якщо ви вчитель, і подарувати кожному знайомому вчителю в подарунок. Від імені дітей та нашого майбутнього, почнімо сьогодні змінювати освіту. Ця книжка дає нам інструменти!»

Марк Лівін, Ілля Полудьонний
Яка мета книжки?

Автори намагаються пояснити, чому іноді ми не відчуваємо емоційної повноти. Кожен розділ присвячений певному почуттю чи емоції: злості, заздрості, образі, сорому, самотності тощо.

Автори доносять до нас теорію, розповідаючи її на прикладах із власного життя.

Які емоції описано в книжці?

• Злість
• Сором
• Провина
• Заздрість
• Тривога і страх
• Щастя
• Образа
• Нудьга
• Гординя
• Ненависть
• Самотність
• Відраза
• Закоханість
• Роз(За)чарування
• Сумніви
• Безсилля
• Ревнощі
• Відштовхування
• Приниження
• Горе й утрата

Які відгуки про книжку?

«Книжка — хороший інструментарій, для простого пояснення інколи достатньо складних емоційних переживань. Використовую та цитую практично кожну емоцію в дописі, доповнюючи певними своїми напрацюваннями й свіжими науковими дослідженнями. Надзвичайно корисно читати книжку всім, хто не вміє до кінця розуміти ні свого світу емоцій, ні тих, хто нас оточує. Це як путівник по внутрішніх переживаннях і добрий помічник у роботі із підлітками та молоддю».


«Цю книжку я купувала двічі (бо перший примірник зжер мій пес) і взагалі не жалію про витрачені гроші.

Коли розгорнула її вперше — одразу почала жаліти, що вона має скоро закінчитись. Через це я читала поволі, даючи собі час порефлексувати після кожного розділу, намагаючись затримати післясмак від прочитаного.

Особливість цієї книги в тому, що я начебто посиділа з двома близькими друзями, розказуючи байки про життя — про нерозділене кохання, про вражену гідність, про жахливих сусідів. І в цій розмові вони допомогли мені пережити різні ситуації по-іншому, отримуючи вже новий досвід. Не знаю нічого ціннішого за пізнання себе і шлях до гармонії з собою.

Мене дуже врятував останній розділ, де автори підготували читача до прощання з ними, нагадали, що все має властивість закінчуватись і, напевно, саме тому ці миті були такі круті. І я точно знаю, що повертатимусь до певних розділів.

Тому я б радила цю книжку кожному, хто хоче стати ближче на крок до своїх емоції, а також почати краще розуміти емоції інших».