Хоча в Україні ще не дуже поширене це поняття, у світі вже існують вищі заклади освіти, що навчають педагогічному дизайну. Чи знаєте Ви що це? Якщо ще не чули, або якщо чули, але не використовували, читайте та спробуйте на практиці трансформувати Ваш навчальний курс.

    Всі ми, освітяни, дуже різні. Хтось навчає кодуванню мовою Python, хтось вчить малювати пастеллю, а хтось вчить дітей рахувати. І всі ми знаємо, що це неможливо зробити однаковими методиками. Більш того, техніка, яка ефективна для дорослих, зовсім не спрацює з дітьми. І тут нам на допомогу приходить педагогічний дизайн. 

Що таке педагогічний дизайн?

    У назві є дві складові: педагогіка та дизайн. Тому надамо окремі означення кожного з них. 

       Педагогіка — влаштування всіх умов таким чином, аби той, хто здобуває освіту, досяг навчальних цілей максимально легко. 

     Дизайн — серія дій, що керується чіткими цілями, обмежена ресурсами, зосереджена на досвіді користувачів, доречна в контексті та насичена творчістю та інноваціями для вирішення проблем.

    Отже,

педагогічний дизайн — створення стратегій, направлених на розробку, впровадження, оцінювання та підтримку ефективного навчання, використовуючи усі дослідження з теорії навчання та викладання.

З чого починає розробку навчального курсу педагогічний дизайнер?

    Такий фахівець завжди тримає в фокусі 4 найголовніші питання: навіщо? для кого? яким чином? та заради якого результату?

А саме

    1. Цілі (що мають знати та вміти ті, хто навчаються?)

    Ми маємо чітко визначити, чого ми хочемо навчити людей та в який термін. Постановка цілей також допоможе нам визначити, наскільки ефективним був курс. Цілі можна встановлювати:

• короткострокові (на один навчальний блок): “В кінці заняття учні зможуть порівняти стан IT галузі України в 2020 році відносно попереднього за декількома критеріями”;
• довгострокові (на весь курс): “За ці три місяці учні визначать, як події у світі вплинули на економічну ситуацію в Україні”.

    2. Учні (на кого розрахована ця програма?)

    При розробці курсу, ми маємо врахувати особливості тих, кого навчаємо. Якого вони віку, статті, чого вони чи замовник хочуть отримати від курсу, в якій сфері в них недостатньо знань тощо. Приклад: ми — вчителі економіки в школі: аудиторія (підлітки 15-17 років) не володіє попередньою інформацією з цієї теми, школа прагне надати базові знання та навички життя в суспільстві з точки зору економіки.

    3. Методи (якими методами подати матеріал?)

   Нам потрібно визначити, як презентувати матеріал чи навичку, аби вони добре засвоїлися. Коли обираємо метод, враховуємо аудиторію та специфіку предмету. Приклади:

• групова техніка “Надішли питання”: залучає всю аудиторію використовувати свої знання для розв’язування певних задач та проблем з даної теми;
• техніка створення питань по лекції: допоможе аудиторії усвідомити, чим отримана інформація була корисною та як її можна застосувати

    4. Оцінювання (як визначити, що матеріал було засвоєно?)

    Іншими словами, ми маємо перевірити, чи досягли ми поставлених цілей. Оцінюємо не тільки знання та навички аудиторії, а і наші компетентності. Приклад: ми викладаємо аудиторії Web Development: мета — по закінченню програми ті, хто навчається, можуть самостійно створити сайт (не через Wordpress). В оцінюванні ми можемо враховувати відсоток тих, хто досяг мети; зібрати зворотний зв’язок про якість курсу у слухачів, переглянути відсоток зроблених завдань з кожної теми тощо 

Як саме відбувається розробка навчального курсу?

    Зазвичай моделі педагогічного дизайну мають 5 фаз, які має обов’язково врахувати кожен дизайнер при розробці курсу. Разом назви цих фаз складають абревіатуру ADDIE:

    1. Analyze (Аналізуємо)

    Аналізуємо 3 складові:

• педагогічні цілі: визначаємо, який результат курсу вважається успішим. Має відповідати прогалині в знаннях або навичок тих, хто навчається;
• аудиторія: визначаємо, чи має аудиторія попередній досвід, навички знання в даній сфері, який рівень їх мотивації?
• необхідні ресурси: визначаємо, якими мають бути контент, технології, доступнітсь? Обираємо можливі способи подачі матеріалу. 

    2. Design (Конструюємо)

    Ми створюємо спосіб навчання, який може об’єднати 3 аспекти:

• цілі навчання: визначаємо завдання, що допоможуть тим, хто отримує знання, досягти педагогічних цілей;
• педагогічні стратегії: встановлюємо зв’язки між контентом курсу та нашими цілями навчання; подаємо його так, аби він був зрозумілий аудиторії;
• стратегії тестування: надаємо зворотній зв’язок аудиторії про їх успіхи в досяганні навчальних цілей. 

    3. Develop (Будуємо)

    Розробивши дизайн, розробляємо програму за 3 етапами:

• ресурси для навчання: обираємо звідки ми будемо брати інформацію для нашого курсу; 
• перевірка ресурсів: наші ресурси мають відповідати специфіці навчального закладу та актуальності матеріалу; 
• вибір ресусів: залишаємо лише ті ресурси, які вдало пройшли перевірку. 

    4. Implement (Впроваджуємо)

    Впровадження складається з 2 частин:

• підготовка: визначаємо, хто буде вести курс. Якщо викладаємо самостійно, чи маємо ми всі необхідні навички?
• залучаємо аудиторію: зараховуємо людей на курс, розповідаємо їм про цілі, основні задачі курсу та вирішуємо організаційні моменти. 

    5. Evaluate (Оцінюємо)

    Оцінюємо відповіність навчального процесу нашим педагогічним цілям. Є 2 види оцінки:

• поточне оцінювання: визначаємо, чи відповідає якість навчання стандартам, встановленим у фазі констрюювання; 
• кінцеве оцінювання: визначаємо задоволеність тих, хто навчається, їх рівень засвоєння матеріалу, здатність використовувати знання. 

В педагогічному дизайні існує ряд інших методик розробки курсів:

• Послідовна модель Приближення (SAM), 
• Гнучкий Навчальний Дизайн (ADL), 
• Система SMART. 

Чим може бути корисним педагогічний дизайнер звичайному вчителю та в чому між ними різниця?

    Хоча задача дизайнера — це розробити курс, він, на відміну від звичайного викладача, може взагалі нічого не знати про предмет. Проте, їм є дійсно чим поділитися з вчителями, а саме: 

    1. Знаннями тенденцій в освіті

    Педагогічний дизайнер зобов’язаний слідкувати за трендами в навчанні, вивчати, аналізувати та випробовувати їх. Більш того, він має сильні технічні навички та завжди знає усі програмні новинки в сфері освіти. 

    2. Знаннями наукових досліджень. 

    Педагогічний дизайнер постійно вивчає наукові надбання в педагогіці та теорії навчання. Його орієнтир саме ефективність, тому кожне дослідження, яке допомагає зрозуміти роботу мозку чи нашої психології під час навчання, наближує його до мети. 

    3. Методиками з різних предметів

    Так, педагогічний дизайнер не володіє предметом, а лише створює курс. Але таким чином він співпрацює з дуже різними сферами. Сьогодні він може створювати курс з нейробіології, завтра з теорії перемовин, а післязавтра з мови програмування Python. І це постійно поповнює його палітру інструментів. 

    Отже, практика тримати 4 головні питання педагогічного дизайнера при створенні заняття, підхід до створення курсу як до розробки з 5 стадіями, звичка будувати курс, використовуючи наукові дослідження, а також спілкування викладачами з різних сфер, може Вам допомогти отримати зовсім інші результати навчання. Головне в цьому - зробити першу спробу!