З офлайну в онлайн: Без паніки, або Як вижити викладачам та вчителям

 

Коронавірус став певним “чорним слоном” для усього світу: людям довелося спонтанно вчитися жити по-іншому. Тисячі вчителів та викладачів раптово, а іноді й примусово, перейшли в онлайн-простір. Більшість з них зробила це навіть без попередньої підготовки. Як же їм вижити? Ділюся своїм досвідом.

 

1. Прийміть неідеальність своїх занять

Учителі - це завжди приклад для своїх учнів та студентів. Ми звикли прагнути до ідеальності, ми роками або ж навіть десятиліттями розробляли свої заняття, лекції, практичні тощо, продумували кожен крок. А тепер потрібно раптово працювати в просторі, де багато незнайомого. Не варто сидіти до ранку й намагатися створити ідеальний урок. Облиште ілюзії! Розробка гарного онлайн-курсу може тривати рік або ж ціле життя! І це тільки перша версія! А потім ще багато років удосконалень та коректив.

Уже під час перших занять я мала безліч проблем. Я щохвилини вигукувала щось на кшталт: “І де мій інтернет? Чому я їх не чую? Камера знову не працює? О Боже, як це можна вручну намалювати? Я ж говорила, що в мене заняття й у цю кімнати не заходити?!” Тепер хочу сказати вам тільки одне: усе налагодиться, такий період пройде, сприймайте це з гумором та без надмірної критики себе. Адже найголовніше зараз - щоб учні бачили вас у ресурсному стані. Їм також важко та незвично в новому світі. І повірте, це круто, що вони бачать у вас приклад того, хто також вчиться, але в нього може не все виходить з першого разу.  

Тож прийміть глобальну неідеальність ваших занять: вони створювалися в таких умовах, що, за замовчуванням, прекрасні!

 

2.     Просіть про допомогу та допомагайте

Зараз унікальний час обміну досвідом та ресурсами. Не обов’язково створювати все з нуля. Частина учителів вже перейшла в онлайн. Можливо, у них є напрацювання з необхідних вам тем або ж вони порадять, як краще подати якусь тему чи яку програму для занять обрати. Знайдіть групи вчителів у соціальних мережах та погляньте на youtube-канали. Подумайте, чим ви могли б допомогти. Через обмін досвідом ми розвиваємося!  

З мого досвіду, чи не найбільшою проблемою  групових занять в онлайні є контроль відразу декількох параметрів (хід уроку, що на екрані, що пишуть в чати, хто підніс руку, що там з часом тощо). Це як керувати оркестром: щось пропустив - і музика вже не та. Пам’ятайте, що ви та ваші учні - одна команда. Зробіть когось відповідальним за час, когось попросіть слідкувати за чатом, а хтось може заздалегідь підготувати частину презентації. Змінюйте їхні ролі. Пам’ятайте, що дітям цифровий світ більш комфортний та більш затишний апріорі. 

У світі мільйони вчителів, тож об’єднуймо наші сили!

 

3.  Визначте  межі свого часу

Навчання онлайн не передбачає вашу доступність 24/7. Є різні класи, групи, батьки, і всі хочуть уваги. Домовтеся з учнями про те, коли вони можуть писати й коли ви будете відповідати. Найчастіше учасники групи можуть допомогти одне одному, але ваша присутність теж важлива! 

Як би це дивно не звучало, але найскладніше було домовитися з собою, що поза визначеним часом я не відповідаю. Мені чомусь здавалося при кожному новому сповіщенні, що саме в цей момент мій учень тоне (у завданні, звісно), а я маю його врятувати. У результаті часу катастрофічно не вистачало, діти звикли писати навіть без поважної причини, тому я була змушена виставити межі. Ось тільки процес переходу на нові домовленості з дітьми був вже не дуже простим. Тому моя порада: приберіть сповіщення, вимкніть звук чатів. Нічого страшного без вас там не станеться. Можливо, навпаки, учень більше подумає чи попросить про допомогу в групи.

Цій новій реальності потрібні ваші часові межі, виставлені по-новому.

 

4.     Пам’ятайте про увагу

В онлайні учням дуже легко випадково зайти на ще одну сторінку в браузері, відволіктися на повідомлення в чаті або ж на когось із рідних. Поговоріть про створення навчального простору з учнями та, якщо потрібно, з батьками. Домовтеся, щоб були вимкнені всі паралельні програми. Звісно, це не дає гарантії, що вони так зроблять, що ваш ‘слухач” усе одно “не випаде” із заняття!

Особисто я дуже люблю навчатися онлайн, тому знаю, що там набагато складніше концентруватися. Не встигла моргнути - уже відписую комусь в телеграмі або ж продумую якусь ідею. Монітор начебто фізично відокремлює тебе від усього, що стається на занятті. Через це я роблю неочікуванні слайди з картинками зовсім не за темою, спонтанні питання, жарти або історії, якісь емоційні малюнки на віртуальній дошці, жести (скількома способами ви можете показати сердечко?), регулярна перевірка зв’язку (поставте ‘+”, хто мене чує).

Зробіть так, щоб учням дуже не хотілося щось пропустити!

 

5.     Інвестиція у майбутнє

Сьогодні - це час викликів та/чи час унікальних можливостей? Ми всі розуміємо, що технології ставатимуть з кожним роком важливішими й важливішими. Сприймайте цей перехід як інвестицію в майбутнє. Будьте чесні: що ще могло б змусити вас так швидко навчитися вести групові заняття онлайн?

 

З любов’ю, Таня Герасимова

 

Контактна інформація
+380 99 486 70 40 (Telegram / Viber)
Місце проведення

Zoom