PRO вивчає: завдання на самостійне опрацювання

 


Завдання на самостійне опрацювання поза навчальним простором необхідні для перевірки знань та їх закріплення. Користь таких завдань підтверджує більшість освітян, з якими ми спілкувалися.



Є й інші факти, а саме результати дослідження Гарріса Купера, професора психології і керівника освітньої програми Дюкського університету. Він проаналізував більше 60 досліджень між 1987 і 2003 роками і біля 120, здійснених до 1987 року. Професором Купером була виявлена позитивна кореляція між домашніми завданнями і успішністю учнів, починаючи з 12-ти річного віку. Також спостерігалася прямо пропорційна залежність між кількістю домашніх завдань, що виконує учень, і його успішністю.



Тож яке за обсягом має бути завдання, щоб учень зміг повторити матеріал самостійно, виявити прогалини в знаннях і при цьому свіжим і повним сил приступити до вивчення подальшого матеріалу? Ті, хто вчать вважають, що завдання поза навчальним простором повинні бути розраховані не більше ніж на 1 годину. Ті, що вчаться вважають оптимальним обсяг додаткових завдань, розрахований на 1-3 години. Виявляється, учні схильні переоцінювати свої можливості і час, який є у них в розпорядженні.



Це підтверджують і дослідження професора Купера, який дійшов таких висновків з цього проводу:
 - більше 2-х годин на домашні завдання в день перевантажують учнів будь-якого віку;
- перевантаження завданнями призводить до зниження продуктивності учнів – незалежно від їх віку;
- підтверджено ефективність правила 10 хвилин, згідно якого учневі з кожним роком треба додавати по 10 хвилин роботи в день. Тобто в 6-му класі учень кожен день може витрачати по  60 хвилин в день на домашні завдання.

 

То що ж робити, якщо учні не виконують завдання, призначені для самостійного опрацювання? Ті, хто вчать повинні розбиратися в азах тайм-менеджменту, вміти виставляти пріоритети, і бути трохи психологами, щоб зрозуміти, які справжні причини стоять за тим, що людина вирішила не виконувати завдання.

 



Важливу роль у виявленні цих причин грає правильний зворотній зв'язок, який допомагає скеровувати дії учня в напрямку отримання знань. Вміння грамотно давати зворотній зв'язок – одне з ключових, адже в іншому випадку учень заблукає, ціль не буде досягнуто.



 

В якій формі оптимально надавати зворотній зв'язок по самостійно виконаним завданням поза навчальним простором?


Серед викладачів переважає думка, що найкращою формою надання зворотного зв'язку є усна. Опитані нами вчителі в більшості своїй (52%) спілкуються з учнем один на один, щоб вияснити причину, чому учень не виконав завдання, та, за потреби, дати поради на майбутнє.



Дійсно, під час усного обговорення викладачу легше донести, а учневі зрозуміти, що було зроблено добре, а над чим ще треба попрацювати. Однак надання усного зворотного зв'язку накладає велику відповідальність, адже критика може бути прийнята неправильно і мати деструктивний ефект.



Щоб цього не сталося, радимо безперервно розвивати три группы навиків:

 

1.  Нерефлексивного слухання.

Відповідь учня, що не виконав домашнє завдання, буває банально простою. Існує спокуса пропустити її, не приділивши уваги і дати автоматичну, несвідому відповідь.

І. Атватер в своїй роботі “Я вас слухаю” наводить правила вдумливого слухання:

  • давати мінімум відповідей;
  • не виносити суджень, а всотувати як губка все, що каже співрозмовник;
  • короткими репліками давати співрозмовнику розуміти, що ви уважно слухаєте.

 

2. Рефлексивного слухання.

Викладачу треба зрозуміти не тільки те, що хоче сказати учень, а й те, що він бажає приховати. Для цього використовуємо наступні прийоми:

  • вияснення;
  • перефразування;
  • резюме.

 

3. Ненасильницького спілкування.

Принципи ненасильницького спілкування викладені в книзі М. Розенберга "Мова життя. Ненасильницьке спілкування":



  • Висловіть безоціночне спостереження. Це нейтральне і об'єктивне висловлення фактів. Обидві сторони згодні з цими фактами, тому воно допомагає знайти спільну мову.

  • Висловіть свої почуття. Саме що відбувається в серці, а  не в голові. Почуття стосуються тільки однієї людини. Це висловленням не має містити критики.

  • Висловіть потребу, яка у вас виникає. 
Всі люди мають потреби. Самі по собі потреби нейтральні, не стосуються нікого. А от стратегія задоволення потреб стосується. Ви можете обирати між стратегіями.

  • Висловіть прохання. Прохання - це не вимога. Співрозмовник може обирати, як реагувати на ваше прохання. Воно повинно бути реальним для виконання, стосуватися поточного моменту, вимірюване (щоб зрозуміти виконано, чи ні).

 

Відомий швейцарський педагог І. Песталоцци в своїх роботах “Теорія елементарної освіти”, “Педагогіка” писав: “Доводьте свою уважність до обережності і ретельності. Це і є основа моєї чесноти”.

Досвід підкаже вам, який співрозмовник вимагатиме емпатичної відповіді (навики #3 зі згаданих вище), або тільки одного з видів слухання (навики #1 і #2).

 

Контактна інформація
+380 99 486 70 40 (Telegram / Viber)
Місце проведення

Уточнюється